- безвідрадний
- —————————————————————————————безвідра́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безвідрадний — безодра/дний, а, е. Який не має, не дає радості; тяжкий, похмурий … Український тлумачний словник
безвідрадісний — безодра/дісний, а, е, діал. Те саме, що безвідрадний, безодрадний … Український тлумачний словник
безвідрадність — безодра/дність, ності, ж. Абстр. ім. до безвідрадний … Український тлумачний словник
безвідрадно — безодра/дно. Присл. до безвідрадний, безодрадний … Український тлумачний словник
безодрадний — див. безвідрадний … Український тлумачний словник
сумний — (який відчуває сум; який виражає / навіває сум), смутний, засмучений, невеселий, сумовитий, журливий, журний, печальний, безрадісний, безвідрадний, нерадісний, зажурений, меланхолійний, скорботний, скорбний, сумливий; посмучений (який став сумним … Словник синонімів української мови
безодрадний — прикметник безвідрадний … Орфографічний словник української мови